Забота о здоровье

З давніх пір людина намагається навчитися керувати своїм настроєм, стимулювати працездатність, вживати заходів, що допомагають заспокоїтися … Куріння тютюну багато хто вважає одним з таких засобів.

Справа в тому, що алкалоїд нікотин, що міститься в тютюні, володіє двофазним дією на нервову систему, викликаючи нетривалий її збудження, яке швидко змінюється фазою гальмування, гноблення. Курець, схвильований неприємним розмовою чи звісткою, намагається швидше затягнутися цигаркою: він знає, що після кількох затяжок нікотин “заспокоїть його нерви”. Хапається за сигарету курець і тоді, коли відчуває втому і хоче знайти колишню працездатність, поліпшити настрій. Він робить це тому, що в його пам’яті зберігається слід випробуваного колись “освіжаючого” дії сигарети, хоча воно й було зовсім нетривалим.

Тютюновий дим на дуже короткий час знімає відчуття втоми і з кожною сигаретою цей проміжок часу коротшає. Настає момент, коли втома вже не знімається, І людина опиняється все далі і далі від мети: замість очікуваного припливу сил, піднесення сигарет, що викурюються все більше і більше ускладнює виконання роботи, затормажівая діяльність кори головного мозку. Більшість курців, зайнятих розумовою працею, знають зі свого досвіду, що до кінця робочого дня сигарета не тільки не допомагає відновленню працездатності, але викликає головний біль, неможливість зосередитися. І це не випадковість, а об’єктивна закономірність, яка випливає з механізму дії нікотину на організм, насамперед на центральну нервову систему.

У доповіді спеціального комітету експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, узагальнивши в 1980 році всі накопичені спостереження про дію нікотину на здоров’я і працездатність людини, повідомляється, що навіть у пілотів – людей відмінної здоров’я, куріння тютюну призводить до зниження зору, порушення координації рухів і швидкості реакції. Отже, крім шкоди для здоров’я самого пілота, реальною стає небезпека для життя пасажирів і збереження складної техніки.
Читать полностью »

Недоношена дитина, вважається дитина, що народилася раніше 38-го тижня вагітності, що має масу тіла менше 2500 грамів, довжину тіла-менше 45 сантиметрів.

Життєздатність недоношеної дитини залежить не тільки від маси тіла і терміну появи на світ, але й від того, як протікала вагітність матері.

Недоношена дитина з’являється на світ більше ослабленим, якщо мати страждає серцево-судинними, гінекологічними, ендокринними захворюваннями, захворюваннями нирок, перенесла під час вагітності інфекційні хвороби, курила, пила спиртні напої.

Частота передчасних пологів серед жінок, що палять вдвічі вище, ніж серед некурців. Куріння викликає кисневе голодування плоду, уповільнює його ріст у таких жінок може народитися недоношена дитина.

Перші дні життя – критичний період для недоношеної дитини. Як правило, недоношеній дитині необхідні спеціальні умови, і з пологового будинку його переводять в лікарню. Але ось дитина зміцнів, і його можна забрати додому. Тепер все залежить від догляду за ним!

Ясно, що недоношена дитина більше схильний до будь-яким захворюванням, ніж діти, що народилися в строк. Тому відразу ж необхідно захистити малюка від контактів з дорослими або дітьми, у яких є хоч натяк на кашель, нежить, біль у горлі.

Найвищі вимоги пред’являються до чистоти приміщення – прибирання обов’язково проводите вологим способом, так як пил нерідко буває носієм що осів на неї стафілокока; частіше користуйтеся пилососом, постарайтеся прибрати з кімнати зайву меблі, штори, портьєри, вбирають в себе пил.

Не охолодити і не перегріти!
Одна з особливостей недоношеної дитини – недосконалість механізмів терморегуляції, такі діти дуже чутливі і до охолодження, і до перегрівання. Тому в лікарнях найбільш слабких, глибоко недоношених дітей виходжують у спеціальних кувез, де підтримуються постійна температура та вологість повітря.

До часу виписки терморегуляція зазвичай налагоджується, але все ще залишається недосконалою. Найбільш відповідна для дитини кімнатна температура – плюс 20 – 22 °. Провітрювання не побоюйтеся – воно необхідно! Влітку можна тримати кватирку відкритою майже весь час, взимку провітрюйте кімнату не менше трьох разів на добу по 10 – 15 хвилин. Дитину на цей час треба виносити з кімнати.

Поступово привчайте дитину до зміни температур. Купайте малюка кожен день, бажано в одні й ті ж години – це теж гартувальних процедур. Спочатку вода повинна бути досить теплою (37 °); до кінця першого півріччя її температуру слід знизити до 36 °, а коли дитині виповниться шість місяців – до 35 °. Необхідні й прогулянки. Якщо недоношену дитину виписали з лікарні в травні – серпні, його можна вже на наступний день винести на повітря на 15 – 20 хвилин, і, кожен день збільшуючи тривалість прогулянки, довести її протягом тижня до півтора-двох годин по 3-4 рази на день.

Взимку дозволяється гуляти при температурі не нижче -10 °, в безвітряні дні, але за умови, що маса тіла дитини досягла 2800 – 3000 грамів. Тривалість прогулянки взимку подовжуєте обережно, поступово: почавши з 15 хвилин, гуляйте щодня на 5 – 10 хвилин більше, але не більше ніж по годині 2 – 3 рази на день.

Навесні і восени, коли на вулиці температура вище 0 ° і немає вітру, прогулянки можна починати, якщо маса тіла дитини понад 2500 грамів.
Читать полностью »

Хлороформ, фторотан (Halothane), хлорзтіл, ефір та ін

Щодо нешкідливої є закис азоту, або звеселяючий газ. Застосування всіх інших засобів для наркозу викликає побічні явища і пов’язане з різними ускладненнями. Ефір викликає ускладнення з боку легенів. Хлороформ, Хлоретилу, трихлоретилен, фторотан володіють гепатотоксичними властивостями – у деяких хворих спостерігається підвищення рівня білірубіну в крові з субіктерусом і легкої жовтяницею. Хоча і вкрай рідко, але може розвинутися гостра жовта атрофія печінки. Під час наркозу можуть виникнути порушення серцевого ритму.

Про це слід пам’ятати при виборі засобу для інгаляційного наркозу, особливо, якщо мова йде про дітей із захворюваннями печінки.

Бліда поганка (Amanita phalloides), цитриновий мухомор (Amanita phalloides var. Verna), мухомор смердючий (Amanita vi-rosa).

Гриби, які містять фаллоідін (бліда поганка, цитриновий, або зелений, мухомор і мухомор смердючий), зустрічаються в лісах, частіше хвойних, з червня по жовтень. Капелюшок цитриновий, або зеленого, мухомора спочатку має форму дзвони, потім злегка опукла (майже рівна), зеленуватого або оливково-зеленого кольору. Капелюшок блідої поганки має білий або жовтуватий колір. Платівки всіх грибів, що містять фаллоідін-білого кольору. Ніжка також біла, блискуча, біля основи з булавовидний потовщенням, у верхній частині ніжки є характерне для цих грибів бахромчатий кільце. Особливо небезпечні молоді екземпляри, які помилково приймають за печериці.

Пізньоцвіт осінній (Colchicum automnale) – дуже отруйна рослина. Його алкалоїд колхіцин міститься в плодах і насінні рослини; можливі й медикаментозні отруєння.

Колхіцин викликає важкі зміни шлунково-кишкового тракту, а після всмоктування перетворюється на оксіколхіцін. Основною особливістю є його антімітотіческая активність; він впливає на всі живі клітини, пригнічуючи їх мітоз, а також на кровотворення, подібно алкалоїди венбластіну, що міститься в Барвінку рожевому (Vinca Rosea). Летальна доза колхіцину перевищує 0,8 мг на 1 кг маси тіла.

Клінічна картина. Початкові ознаки включають блювоту, болі в животі, пронос профузний з наступним важким зневоднюванням організму, гіповолемічний шок. У важких випадках розвивається набряк легенів, виникають делірій і судоми, центро-лобуллярний некроз печінки. Якщо потерпілий переживає цю стадію, у нього виявляються наслідки супресивної дії отрути на кістковий мозок – анемія, геморагічні прояви, панцитопенія. Спостерігається і алопеція. Ці прояви більш характерні для хронічного отруєння колхіцином, що приймаються в лікувальних цілях.

Лікування. У разі отруєння плодами або насінням рослини призначають промивання шлунка, медичний вугілля і проносні. Для боротьби з зневоднюванням проводять внутрішньовенне крапельне вливання сироватки з глюкозою, з додаванням солей калію і бікарбоцата натрію. При важкому ураженні кісткового мозку-роблять переливання крові. При гепатиті призначають відповідні дієту і лікування.